Бойко – Котельні установки та парогенератори – Вибір та розрахунок пилоприготування та пальникових пристроїв котельних агрегатів
За багато попередніх років відбулися серйозні зміни у техніці підготовки твердого палива до спалювання, запроваджено великі енергоблоки для роботи на твердому паливі та одночасно спостерігається тенденція погіршення якості твердого палива, що поставляється на теплові електростанції.
Підготовка твердого палива до пилоподібного спалювання включає процеси його очищення від сторонніх домішок, попереднього дроблення, сушіння і подрібнення. У прямому зв’язку з ними знаходяться процеси закінчення палива або готового пилу з бункерів, а також дозування палива до топки котлів. Вибір обладнання, що забезпечує ефективне, надійне протікання всіх цих процесів, залежить від основних характеристик твердих паливо-сипучості або схильності до налипання; вологості, засміченості твердими природними включеннями, а також
металом та деревиною; опірності подрібненню; абразивності; вміст летючих горючих речовин, що визначають необхідну глибину подрібнення палива.
Застосування нових елементів та схем пилоприготування вимагає більш детальної ув’язки режиму роботи пилоприготувального та топкового обладнання. При цьому необхідно окрім ув’язування сумарної розмольної та сушильної продуктивності млинів та визначення необхідного резерву враховувати зручність управління системами пилоприготування та пальниками, а також можливість усунення режимів, що призводять до зниження економічності та збільшення шкідливих викидів котельного агрегату за умов роботи млинових пристроїв.
При експлуатації пилоприготувальних установок велика увага приділяється підвищенню надійності. Грамотний інженерний підхід до вирішення питань підвищення надійності всіх елементів системи підготовки палива до спалювання та доведення коефіцієнта технічного використання всієї установки до рівня найкращих електростанцій може підвищити ефективність паливовикористання, суттєво знизити витрати праці та матеріалів на ремонтне обслуговування пилопідготовчого обладнання.
До важливих моментів проектування котлів, що працюють на твердому органічному паливі, слід віднести вибір типу пальникових пристроїв та їх компонування в камері топки котла.
Підготовка кваліфікованих інженерів теплоенергетиків у вищих навчальних закладах обумовлює необхідність оволодіння методами розрахунку вуглерозмольних та пальникових пристроїв парових котлів.
Навчальна робота студентів над проектними роботами пов’язана з необхідністю використання в процесі розрахунків крім нормативних даних також рекомендації щодо вибору ряду вихідних значень, послідовності виконання обчислень та пояснень до них. У цьому полягає принципова відмінність навчально-методичних вказівок при розрахунку та проектуванні пилоприготувальних установок котельних агрегатів для студентів від Нормативних матеріалів, що містять у стислому вигляді строгу послідовність розрахунку та необхідні розрахункові формули.
Основна частина цих методичних вказівок містить методику вибору та розрахунку вуглерозмольних та пальникових пристроїв котельних агрегатів електростанцій середньої та великої паропродуктивності, що спалюють тверде органічне паливо в пилоподібному стані.
Методичні вказівки складені на основі Нормативних матеріалів з розрахунку та проектування пило-приготувальних установок та пальникових пристроїв, розроблених колективом авторів провідних науково-дослідних інститутів та енергетичних підприємств (ОТІ, НВО ЦКТІ, ОРГРЕС, ТЕП, ТКЗ, ЗіО та БКЗ тощо).
Нормативні матеріали узгоджені з «Нормами технологічного проектування електростанцій», «Правилами вибухобезпеки установок для приготування та спалювання палива у пилоподібному стані», «Правилами технічної експлуатації електростанцій» та «Нормативним методом розрахунку котельного агрегату».
У цих методичних вказівках наводяться дані для розрахунку та проектування пилеприготувальних установок та пальникових пристроїв до котельних агрегатів до 1200 МВт. Використовується Міжнародна система одиниць (СІ).
Методичні вказівки розраховані на студентів теплоенергетичних спеціальностей енергетичних та технічних вишів, а також можуть бути використані працівниками проектних та конструкторських організацій.
