Існують в даний час методи розробки апаратів для теплової обробки повітря, що базуються в основному на аналізі експериментальних даних, отриманих при дослідженні конкретних конструкцій в конкретних умовах, не дозволяючи з достатньою для практики практики стеження точно проводити розраховані апарати з відмінними від отриманих місць в експериментальних геометричних розмірах, прогнозування техніко-економічних показників нового обладнання, наприклад, форсуночних камер з новими розподільниками.
За нашим оцінкам, дослідження процесів тепло- та масообміну повинні проводитись на основі аналізу результатів, отриманих при вирішенні ушкоджень збереження кількості руху, маси та енергії, що дозволяє найбільш повно встановлювати в залежності від основних параметрів, визначаючи інтенсивність процесів теплової обробки повітря, визначаючи зони оптимальної роботи окремих апаратів, що у свою чергу надає більш об’єктивний підхід до оцінки їх термоаеродинамічного вдосконалення.
Одним із пристроїв, для якого може бути реалізований вказаний підхід, є зовнішня камера, конструкція, розроблена в Інституті технічної теплофізики та НІИСТ (м. Київ). Вона представляє саму систему вертикально розташованих міпластових листів, на яких зверху, як на основі, лежить тонкий пенополіуретановий шар, через який здійснюється роздача води на пластинах …
