З технічним прогресом все більше знаходять застосування різні електронні пристрої й устаткування не тільки в стаціонарних умовах, але і на транспорті.
Ефективність застосування цих пристроїв багато в чому залежить від забезпечення необхідних параметрів навколишнього повітря, при цьому не тільки його температури, але і відносній вологості.
Експериментальні дослідження системи автотранспортного технологічного кондиціонування повітря мали на меті: виявити, чи відбувається обробка повітря в кондиціонері згідно теоретично розробленої послідовності, а також встановити можливість здійснення автоматичних переходів з одного режиму обробки повітря на інший, викликаних змінами в параметрах зовнішнього повітря або в тепловий баланс приміщення.
Дослідження проводилися в лабораторних умовах методом моделювання послідовності обробки повітря в агрегатах (охолоджувач, нагрівач, зволожувач), в яких процеси зміни параметрів оброблюваного повітря відносяться до того ж класу фізичних явищ, що і процеси, що протікають в натурі. Так як чисельні значення умов однозначності послідовності обробки повітря в моделі і в натурі приймалися рівними, то можна говорити про пряме моделювання.
Аналіз запропонованої послідовності обробки повітря в кондиціонері в умовах дефіциту водипоказал, що дії регулюючих органів (заслінок) при регулюванні обробки повітря в режимах з зволоженням і в режимах з осушенням повітря аналогічні. Тому дослідження проводилися на моделі кондиціонера, призначеного для роботи в сухому кліматі.
Схема експериментальної установки показана на рис. 1 (див. Повна версія документа). Повітря з бажаними параметрами «зовнішнього повітря» приготовлявся в заданому кондиціонері 1, що має систему автоматичної підтримки параметрів повітря. Як калориферів першого і другого підігрівів (19 і 15) застосовувалися нагрівачі повітря від обігрівача салону мікроавтобуса «Латвія». Повітря охолоджувався в автономному автотранспортному кондиціонері КТ-4. Компресор 5 і конденсатор 6 встановлені так, щоб вони охолоджувалися повітрям, поданим з параметрами «зовнішнього повітря». Таким чином, досягалися умови роботи холодильної установки, подібні натурних. В зволожувачі 17 вода розпорошуватися за допомогою обертового диска з конусної насадкою. Модель приміщення 12 представляла собою обмежений обсяг (500х Х500ХІ200 мм), в якому встановлені сітки 13 для вирівнювання швидкісного поля повітряного потоку по перетину і електричні опори 14 для нагрівання повітря, потужність яких регулювалася зміною напруги. При виході повітря з моделі приміщення встановлювалися регулятор температури 10 типу ДТК і регулятор відносної вологості повітря 11 типу Н63А фірма «Honeywell», що працює аналогічно регулятору ВДК. За агрегатами обробки повітря встановлювалися сітки 13 з метою кращого змішування обробленого і необробленого повітря …