Іонін – Газопостачання
Викладено основи проектування, розрахунку та експлуатації міських та промислових систем газопостачання Описано режими роботи газових мереж та обладнання. Розглянуто основи теорії спалювання газу, газопальникові пристрої та їх розрахунок. Дане видання доповнено методиками розрахунків для вирішення окремих завдань із застосуванням ЕОМ, описом економного використання газу для опалення котлів та промислових печей, системним викладом гідравлічного розрахунку мереж та їхньої надійності. 3-тє вид. відбулося 1981 р.
Для студентів будівельних вузів, які навчаються за спеціальністю «Теплогазопостачання та вентиляція».
Газоподібне паливо є сумішшю горючих і негорючих газів, що містить деяку кількість домішок. До горючих газів належать вуглеводні, водень та оксид вуглецю. Негорючі компоненти – це азот, оксид (І) вуглецю та кисень. Вони становлять баласт газоподібного палива. До домішок відносять водяні пари, сірководень, пил. Штучні гази можуть містити аміак, ціаністі сполуки, смолу та ін. Газоподібне паливо очищають від шкідливих домішок.
Вміст шкідливих домішок у грамах на 100 м газу, призначеного для газопостачання міст, за ГОСТ 5542-78, не повинен перевищувати: сірководню -2, меркаптанової сірки -3,6, механічних домішок-0,1. Відхилення теплоти згоряння від номінального значення не повинно перевищувати ± 5%.
Для газопостачання застосовують, зазвичай, сухі гази. Вміст вологи не повинен перевищувати кількості, що насичує газ при /=-20 ° С (взимку) і 35 ° С (влітку). Вологовміст насиченого газу залежно від його температури Якщо газ транспортують на великі відстані, його попередньо осушують. Більшість штучних газів має різкий запах, що полегшує виявити витік газу з трубопроводів та арматури. Природний газ немає запаху. До подачі в мережу його одарують, тобто надають йому різкого неприємного запаху, який відчувається при концентрації в повітрі, що дорівнює 1%.
Запах токсичних газів повинен відчуватись при концентрації, що допускається санітарними нормами. Зріджений газ, який використовується комунально-побутовими споживачами (за ГОСТ 20448-80*), не повинен містити сірководню більше 5 г на 100 м3 газу, а запах повинен відчуватися при утриманні в повітрі 0,5%. Концентрація кисню в газоподібному паливі має перевищувати 1%. При використанні для газопостачання суміші зрідженого газу з повітрям концентрація газу в суміші становить не менше подвоєної верхньої межі займистості. Фізичні характеристики та теплота згоряння деяких газів наведені у табл. 1.2 та 1.3. Використовуючи дані цих таблиць, можна розрахувати теплоту згоряння, густину та інші характеристики газоподібного палива.
